Кожен, хто бажає спастися, повинен над усе дотримуватися правдивої, загальної християнської віри.
Той, хто не зберігає її в цілості та чистоті, безсумнівно є приречений на вічні муки.
Правдива ж християнська віра є така: Ми поклоняємось єдиному Богові в трьох особах та трьом особам у єдиному Божестві,
ми не змішуємо іпостасі та не поділяємо на частини Божественну сутність.
Бо одна іпостась Отця. Інша — Сина, ще інша — Духа Святого,
але Отець, і Син, і Святий Дух є одне Божество: слава Його одна, велич Його одна та вічна.
Який Отець, такий і Син, такий і Дух Святий:
нестворений Отець, нестворений Син, нестворений Дух Святий.
Неосяжний Отець, неосяжний Син, неосяжний Дух Святий.
Вічний Отець, вічний Син, вічний Дух Святий.
Але немає трьох вічних, а тільки один вічний.
Так само й немає трьох нестворених, трьох неосяжних, але є тільки один нестворений та один неосяжний.
Так само всемогутній Отець, всемогутній Син, всемогутній Дух Святий.
Однак не існує трьох всемогутніх, але тільки один всемогутній.
Так само Отець є Бог, Син є Бог, Дух Святий є Бог.
Однак не існує трьох Богів, а один Бог.
Так само Отець є Господь, Син є Господь, Дух Святий є Господь.
Однак не існує трьох Господів, а один Господь.
Бо
так само, як християнська правда вимагає від нас визнавати кожну
іпостась окремо за Бога та Господа, так само і вселенська християнська
віра забороняє нам говорити про трьох Богів або Господів.
Ніхто Отця не створив, ніхто Його не зробив з нічого, ніхто Його не народив.
Син тільки від Отця, незроблений, не створений, але народжений.
Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.
Отже, є один Отець, а не три Отці, один Син, а не три Сини, один Дух Святий, а не три Духи Святих.
І серед цих трьох осіб ніхто не є першим чи останнім, ніхто не є більшим а чи меншим від іншого,
а
всі три іпостасі між собою однаково вічні та рівні: отже, слід
поклонятися як цим трьом в одному Божестві, так і Богові в цих трьох
особах.
Отже тому, хто бажає спасіння належить так думати про три особи в Богові.
Але для вічного спасіння ще належить твердо вірити у втілення Господа нашого Ісуса Христа.
Таким
чином, правдива віра полягає в тому, що ми віруємо та сповідуємо те, що
Господь наш Ісус Христос, Син Божий є Бог, і є людина.
Він Бог, перед усіма віками від єства Отця народжений, людина народжена від єства матері,
досконалий Бог і досконала людина, яка має наділену розумом душу та людське тіло, що існують разом;
з боку Бога — Він рівний з Отцем, з боку людини — Він менший від Отця.
Хоча Він є Богом, і людиною, немає, однак, двох Христів, а є один.
Він є один не через те, що Боже перетворилося в людське, а через те, що Бог стався людиною.
Він цілком один: однак не через те, що обидва єства змішалися, а через те, що вони складають одну особу.
Бо так само, як і душа, яка наділена розумом, і тіло складають одну людину, так і Бог, і людина є один Христос,
Який страждав заради нашого спасіння, зійшов до пекла, воскрес із мертвих третього дня,
вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця, Бога всемогутнього, звідки Він прийде судити живих і мертвих,
Після того, як Він прийде, усі люди мають тілесно постати з мертвих, щоб дати звіт у вчинках своїх:
ті, хто робив добре, увійдуть до життя вічного, а ті, хто чинив зло — у вогонь вічний.
Це є правдивою, вселенською християнською вірою. Хто чесно і твердо не вірує в це, той спастися не може.
Немає коментарів:
Дописати коментар